Збереження здоров’я... Вічна і актуальна тема
Здоров’я — не все, але все без здоров’я — ніщо.
Сократ
Здоров’я — це те, що не купиш за гроші, без чого немає щастя. Із давніх-давен здоров’я цінували як найдорожчий скарб, тому й берегли. Геніальний лікар і філософ Авіценна стверджував: «Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатство, що в тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато знати».
Проблема збереження й зміцнення індивідуального та громадського здоров’я населення стала актуальною, адже значно погіршився стан здоров’я всього населення країни.
Доведено, що стан здоров’я залежить від:
- на 50 % — умов і способу життя;
- на 20 % — впливу навколишнього середовища;
- на 20 % — спадковості;
- на 10 % — рівня розвитку медицини.
Демографічна ситуація в Україні є досить складною. Протягом 1991-2000 рр. народжуваність у нашій країні зменшилась на 35 %, а смертність зросла на 18,6 %.
Дитяча захворюваність, яка здебільшого призводить до інвалідності, зросла майже на 20 %.
На жаль, багато людей починають цінувати та берегти здоров’я, уже втративши значну частину цього скарбу.
На сьогоднішній день здоров’я вже не розглядають як суто медичну проблему. Здоров’я — це стан життя і діяльності людини за умови браку хвороб, фізичних дефектів, це психологічне, духовне і соціальне благополуччя. Це гармонійне поєднання всіх чотирьох складових, які лише разом становлять здоров’я особистості.
За висловлюванням академіка М. М. Амосова, «...щоб бути здоровим, потрібні особисті зусилля, постійні та значні. Замінити їх не можна нічим». Це своєрідна психологічна установка людини, яка бажає мати добре здоров’я:
- для соматичного, фізичного здоров’я — я можу;
- для психічного — я хочу;
- для духовного, морального — я повинен.
Турбота про здоров’я людей — одне з важливих завдань вихователя
Незаперечним фактом є те, що спосіб життя кожної людини формують у молодому віці. Діти — майбутнє нашої нації. Саме їм належить важлива роль у розбудові нашої держави. А для цього потрібне, у першу чергу, здоров’я.
Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я, оточуючих, забезпечити їхню активну участь у цьому — одне з важливих завдань вихователя. Але навчити дітей бути здоровими не так уже й просто: здоров’я не завжди посідає перше місце в системі життєвих цінностей людини. Здебільшого наші діти головну роль відводять матеріальним благам життя. Чимало дітей своєю поведінкою ведуть себе не до здоров’я, а від нього.
Отже, вихователю слід регулярно підвищувати свідоме ставлення дитини до власного здоров я, формувати в неї здоровий спосіб життя.
Пам’ятаймо, що:
- здорова дитина — практично досяжна норма дитячого розвитку;
- оздоровлення — не сукупність лікувально-профілактичних заходів, а форма розвитку психофізіологічних можливостей;
- індивідуально-диференційований підхід — основний засіб оздоровлювально-розвивальної роботи з учнями.
Ні для кого не секрет, що успіхи дитини в навчанні (тій діяльності, яка з приходом учнів у школу стає головною в їхньому житті) залежать від її здоров’я. Мета вчителів — забезпечити дитині можливість зберегти здоров’я за період навчання в школі, сформувати в неї необхідні знання, уміння й навички зі здорового способу життя, навчити використовувати здобуті знання в повсякденному житті. Один із головних принципів, яким ми повинні керуватися, — «НЕ НАШКОДЬ!»
Здоровий спосіб життя школяра включає такі компоненти:
- режим навчання без перевантажень;
- режим активної діяльності й відпочинку;
- вироблення навичок особистої гігієни;
- раціональне харчування й культура споживання їжі;
- брак травматизму;
- профілактика шкідливих звичок і фізичну активність.
Роботу з формування в учнів навичок здорового способу життя треба проводити систематично. Комплекс виховних заходів має на меті озброїти знаннями, виробити переконання, необхідні кожній людині для збереження життя та здоров’я. Учнів слід готувати до дій у небезпечних ситуаціях, ознайомити зі способами запобігання їм, навчити оберігати своє здоров’я.
Цьому значно сприяють курси «Здоров’я», «ЗСЖ», «Основи здоров’я» та «Етики і психології сімейного життя», що проводять у нашій школі. Їх мета — формування в учнів свідомого ставлення до свого життя та здоров’я, опанування основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя і здоров’я поведінки.
Із власного досвіду
Під час роботи в 9 класі знайомлю учнів з нормативно-правовою базою, зокрема, Конституцією України. Адже навички, що формують здоровий спосіб життя, у майбутньому забезпечать здоров’я людини — одну з найвищих соціальних цінностей.
Основний обов’язок учнів — це навчання. Дев’ятикласники починають дедалі серйозніше замислюватися над своїм місцем у житті. Тому я намагаюся формувати в учнів відповідальне ставлення до навчання й до праці. Якщо діти зараз усвідомлять — для того, щоб належно жити, треба працювати, — вони зможуть знайти себе в житті. Я вимагаю, щоб учні виконували акуратно, ефективно, вчасно будь-яку роботу.
Пояснюю вихованцям значення й важливість чіткого дотримання режиму дня, зокрема провела бесіду «Режим дня — запорука здоров’я».
Виховну роботу дитячого колективу 9-А класу спрямовую на участь у всіх загальношкільних заходах: конкурсах, вечорах відпочинку, спортивних змаганнях, художній самодіяльності. Із учнями ми постійно обговорюємо проблеми паління, алкоголізму, наркоманії. У класі було проведено такі виховні заходи: «Здоровий спосіб життя, що це значить»; «Палінню — ні!».
Профілактичну роботу із попередження шкідливих звичок проводжу щодня. Не обов’язково під час години спілкування чи фронтальної бесіди. Це можуть бути індивідуальні бесіда чи коротенька інформація про щось цікаве, певне повідомлення, обговорення конкретної ситуації тощо.
Практикую з дітьми роботу над прислів’ями, наприклад:
- «П’яний і злодій — рідні брати»;
- «Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще більше забруднить»;
- «Горілка не вода, а народна біда»;
- «Горілку полюбив — родину залишив».
Я намагаюся постійно тримати контакт із дітьми, знаю коло їхніх товаришів, цікавлюся їхніми проблемами, роз’яснюю наслідки певних учинків. Розмова з дітьми повинна проходити без залякування, повчань. Якщо вихователь буде говорити «не можна», «не слід», це не дасть бажаних результатів. Діти самі мають зробити правильний вибір, а вихователь сприяє тому, щоб учні дійшли правильних висновків.
Велику роль у формуванні навичок здорового способу життя відіграє шкільна бібліотека. Учні класу із задоволенням відвідують бібліотеку, де їм завжди запропонують цікавий матеріал.
Одним із компонентів здорового способу життя школяра є раціональне харчування. У нашій шкільній їдальні діти отримують повноцінне харчування. Але вони вживають багато продуктів і напоїв, які не тільки не мають харчової цінності, але й шкідливі для організму. Дітей приваблюють яскраві етикетки й упаковки, на жаль, цьому сприяє реклама. Тому я постійно проводжу з учнями бесіди, на яких націлюю їх на вживання натуральних продуктів, корисних для здоров’я.
Складовою здоров’я є духовне здоров’я. Необхідно збагачувати духовний світ дітей, виховувати в них доброту, чуйність, небайдужість, дбайливе ставлення до навколишнього світу. Коли дитина життєрадісна, добра, весела, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і красу. Це і є те духовне здоров’я, до якого слід прагнути.
Дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, коли вона робить негативні вчинки. Її серце аж ніяк не наповнюється добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Від чого вона буде здоровою?!
Формуючи культуру здоров’я дітей, необхідно допомагати їм усвідомлювати важливість розумного, дбайливого ставлення до власного життя, прищеплювати почуття відповідальності, розуміння, що саме здоров’я визначає якість життя.
У класному колективі сформувалося чітке ставлення до різних форм залежностей, з’явилися віра у власні сили, несприйняття шкідливих для здоров’я форм поведінки, зросла відповідальність за власне здоров’я, подальшу долю.
Аналізуючи стан здоров’я учнів на початку 5-го класу та нинішнього року, хочу зазначити, що захворюваність учнів зменшилася: 5-й клас — 58 %, 9-й клас — 46 %. Я вважаю, що спільними зусиллями педагогів, медичних працівників та самих учнів ми сприятимемо покращенню здоров’я учнів.
Почуття відповідальності за власне здоров’я зміцнює віру наших вихованців — дітей із особливими потребами — у власні сили, допомагає їм протидіяти шкідливим для здоров’я звичкам і формам поведінки.